Його історія
Життя — як воно було
Місце, де почалася його історія
Сергій Самолюк народився у селі Новоселиця, Хмельницької області.
Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Саме тут він навчився цінувати працю, людей і рідну землю. З ранніх років вирізнявся відповідальністю, добротою та готовністю допомогти — ці риси залишилися з ним на все життя.
Родина — найбільша цінність
Найважливішою для Сергія завжди була родина.
Він був люблячим і турботливим
сином, батьком, чоловіком, зятем, який щиро любив і шанував своїх близьких.
Усе своє життя він присвячував їм, був їхньою опорою та підтримкою.
Найбільшим його скарбом були сини. Він був для них прикладом справжнього чоловіка: навчив бути чесними, сильними, поважати людей і не боятися труднощів. Сини часто згадують розмови, поради, жарти й спільні моменти. Вони дуже сильно пишаються своїм татом, і назавжди зберігають його в серці. Найбільша мрія Сергія - внучка, на яку він дуже чекав.
Нижче можна почути його голос, у якому назавжди залишилася ця світла мрія.

Шлях у війську
Позивний «Броня» повністю відповідав його характеру — внутрішня сила, стійкість і готовність захищати інших.
Для побратимів Сергій назавжди залишиться справжнім командиром. Надійний. Спокійний. Справедливий. Людина, на яку завжди можна було покластися. Він не шукав слави і не говорив зайвого, але своїми вчинками здобув повагу кожного, хто служив поруч.
Цей аудіозапис є свідченням його турботи про своїх підлеглих побратимів:
Його життя поза службою
Сергій любив життя у всіх його проявах. Найбільше цінував родину, друзів, щирі зустрічі, розмови й домашній затишок. Любив природу, спорт, подорожі. Він умів радіти простим речам.
Світла пам'ять
Сергій прожив гідне життя, сповнене любові, честі та відданості. Він залишив
після себе добрі справи, світлі спогади та велику любов у серцях рідних і друзів.
Його ім'я назавжди житиме у пам'яті тих, хто його знав.
Вічна пам'ять Герою. Вічна шана Захиснику України.


